1. Завтрак 8.00 – 9.00 – столовая  санатория «Авангард»
2. Осмотр выставки и производства ОАО «Брацлав» - 10.00-13.00
3. Обед 13.00-14.00
4. Поездка и осмотр ферм в Литинском и Калиновском районах Винницкой области  -  14.00-20.00.
5. Ужин 20.00-22.00
6. Возвращение в санаторий «Авангард».

1. Завтрак 8.00-9.00
2. Доклады и сообщения 9.00-14.00 и 15.00-18.00
3. Обед 14.00-15.00
4. Ужин 19.00-20.00

1. Завтрак 8.00-9.00
2. Проведение итогов симпозиума 9.00 -13.00
3. Обед 14.00-15.00
4. Отъезд участников с 15.00

Вступительное слово – Зубец Михаил Васильевич -  президент НААНУ, академик УААН.
Приветствие участников ХV Международного симпозиума - Михайленко Петро Николаевич  председатель Немировской государственной районной  администрации.

2. Михайленко Н.К., председатель правления ОАО «Брацлав», почетный академик НААНУ.
Доильное оборудование производства ОАО«Брацлав»: создание, внедрение, пути повышения технического уровня и качества.

3. Цой Ю.А., член-кореспондент РАСХН, д.т.н, ГНУ ВИЭСХ
Концепция создания и поставки оборудования молочного животноводства  по принципах трансадаптивности. Опыт, проблемы, перспективы.

4.Карташов Л.П., д.т.н;  Колпаков А.В., к.т.н; Королев А.С. инженер; Василевский  Г.П., инженер; Пашин А.А., инженер, Оренбургский научный центр УР ОРАН.
Инженерные методы определения качества чистоты молочной линии доильных установок.

5. Хазанов Е.Е., д.т.н, Годеев В.В., к.т.н., ГНУ СЗНИИМЭСХ  РАСХН
Технологическое обеспечение модернизации молочных ферм Северо-Запада России.

6. Могильный А.Н., директор ТОВ «Резон»
Современная технология содержания коров в Украине. Состояния и перспективы развития.

7. Самосюк В.Г. генеральный директор, д.т.н,
Китиков В.О. зам.директора, к.т.н, РЦП НПЦ НАН Беларуси  по механизации сельского хозяйства.
Современные подходы к формированию системы технологии и машин для молочного животноводства

8.  Рабинович М., Сафро М., SCR, Израиль.
Опыт создания и использования современных  информационных систем обеспечения молочных ферм.

9. Дмитрив В.Т., зав.кафедрой, к.т.н, Львовский ГАУ.
Автоматизованные  модули систем доильной установки и результаты  их исследований.

10. Винников И.К., д.т.н , ВНИПТНМЭСХ.
Основные направления комплексной механизации и роботизации доения коров.

11. Леола А., д.т.н; Кийман Х, д.с/х.н; Леола Т., магистр, Эстонский университет естественных наук.
Принципы и опыт планировки ферм с доильными роботами.

12.Луценко М.М., зам.директора, д.с/х.н, УНИИПИТ  им.Погорелого
Проблемы и перспективы развития молочного животноводства  Украины.

13. Исмуратов С.Б., ректор, академик Казахской АСХИ,
Исинтаев Т.И.,  проректор, Костанайский инженерно-экономический университет им. М.Дулатова, Казахстан.
Обоснование способа содержания дойных коров в фермерских  (крестьянских)  хозяйствах.

14 Дриго В.А., директор по новым разработкам  ОАО «Брацлав»,
Побединский Виктор Михайлович – профессор Молдавского ГАУ (м.Кишенев), д.т.н;
По вопросу оптимизации режима работы доильного аппарата.

15. Шевченко И.А. директор Запорожского института механизации животноводства д.т.н; Павличенко В.Н. к.б.н; Лященко А.А., зав.лаборатории.
Пути уменьшения  себестоимости  молока в производстве  за замкнутым технологическим диверсификационным  циклом  в молочном животноводстве.

16. Лаурс А. Р., д.т.н, . Латвийский с/х университет.
Точное молочное животноводство: состояние и тенденция развития.

17. Царьков В.В., зам. генерального директора Челно-Вершинского  машиностроительного завода.
Доильное оборудование производства Челно-Вершинского машиностроительного  завода.

18. Лавриненко В.В., директор ОАО «Гомельагрокомплект».
Доильное оборудование производства ОАО «Гомельагрокомплект»: разработка, производство, реализация, проблемы.

19. Шацкий В.В., д.т.н; Скляр А.Г., проректор, к.т.н, Таврийский ГАТУ.
Перспектива развития технико-технологического обеспечения молочного животноводства.

20. Гринюк П.К., директор ОАО «Кургансельмаш».
Производство доильного оборудования на ОАО «Кургансельмаш»: состояние и проблемы.

21. Дриго В.А., директор по новым разработкам ОАО «Брацлав»;
Паламарчук Е.А. к.т.н., доцент, ТОВ «Муссон»
Выбор архитектуры современной информационной системы управления фермой.

1. Цой Ю.А., член-кор. РАСХН; Зеленцов А.И., к.т.н. ГНУ ВИЭСХ
Основные  пути совершенствия и повышения технического уровня и потребительских свойств доильного оборудования

2. Бенова В.И. , к.т.н; Пахомов Ю.В., аспирант ВНИПТИМЭСХ, г.Зерноград.
Модель автоматизированного доильного аппарата с поплавковым датчиком .

3. Версаль Ю.В., аспирант; Версаль В.О., к.т.н, доцент; Кировоградский национальный технический  университет.
Разработка  автоматизированной  системы контроля физиологического состояния  лактирующих  коров.

4. Винников И.К., д.т.н; Бахчевников О.Н., инженер ВНИПТИМЭСХ, г.Зерноград.
Технология и технические средства для автоматизации доения коров в стойлах.

5. Винников И.К., д.т.н;  Пахомов Ю.В., аспирант,  ВНИПТИМЭСХ,  г. Зерноград.
Модели и характеристики двухрежимных  доильных аппаратов для синтеза их рациональной структуры.

6. Вихрова Л.Г., к.т.н, профессор; Голик В.О., ассистент Кировоградский национальный  технический университет .
Система автоматического определения качества молока во время машинного доения в зависимости от заболевания животных маститом.

7. Волков И.Е., д.т.н;  Зиганшин Б.Г., д.т.н.; Лукманов Р.Р., инженер, ФГОУ ВПО «Казанский государственный аграрный  университет»
Автоматизация отключения доильного аппарата.

8. Грицаенко В.Н., к.т.н., доцент
Харьковская государственная. зооветеринарная  академия
Обоснование необходимости создания высокоэффективных доильных аппаратов

9.Дмитрив В.Т., к.т.н., доцент
Львовский национальный аграрный университет
Автоматизированный доильный аппарат.

10. Заболотько О.О., к.т.н.,
Национальный университет биоресурсов и природоиспользования Украины
Результаты производственных испытаний доильного аппарата попарно-комбинированого типа

11. Заболотько О.О., к.т.н.,
Национальный университет биоресурсов и природоиспользования Украины
Обоснование конструкции коллектора доильного аппарата

12. Исинтаев  Т.И., к.т.н., доцент; Шляхметов А.Б., соискатель, ст преподаватель
Кустанайский инженерно-экономический университет им. М. Дулатова
Технология доения коров с пульсатором программного управления

13. Король А.П., к. с-х. н. Белоцерковский  ГАУ
Выдаивание коров на разных типах доильных установок

14. Костенко В.И.,  д.с-х.н; Криницкая Ю.В., магистр
Национальный университет биоресурсов и природоиспользования Украины
 Частота  доений  и молочная продуктивность коров

15. Кудлай И.Н., к.с-х.н., ОАО «Терезино» Белоцерковского района; Луценко М.М., д. с-х. н., УкрНИИПИТ им. Л. Погорелого
Концепция создания и внедрения современных комплексов по производству молока на  энергетически сбалансированной и экологически безопасной основе

16. Паламарчук Е.А., к.т.н., доцент ТОВ «Муссон»
Проблемы и решения динамического распознания  ушных транспондеров.

17. Ребенко В.И. к.т.н.
Национальный университет биоресурсов и природоиспользования Украины
 Обоснование последовательности выполнения подготовительных операций при машинном доении.

18. Ужик В. Ф., д.т.н., профессор, Чигрин А. А. ассистент
Харьковский национальный технический университет
 Тенденции создания адаптивного доильного оборудования для коров.

19. Цой Ю.А., член-кор. РАСХН, ГНУ ВИЭСХ; Передняя В.И., д.т.н., профессор, РУП НПЦ НАН Беларуси; Мильман И.Э., к.т.н., НПП «Фемакс».
Технологические и технические аспекты малозатратных технологий и повышение энергоэффективности производства молока.

20. Яремчук А.С., проректор, к. с.-х. наук; Вартиховский Р.Л., ассистент
Винницкий государственный аграрный университет
Кратность доения коров-первотелок и ее влияние на продолжительность лактации.

21.Войтюк В.В., ассистент; Версаль В.А., к.т.н, доцент, Кировоградский национальный  технический университет
Исследование динамических характеристик  системы контроля молоковыведения  на основе электрохимического преобразователя скорости и кондуктивного преобразователя объема.

22.Дмитрив В.Т., к.т.н., доцент; Дмитрив И.В., студент
Львовский национальный аграрный университет
Калибратор пульсатора доильного аппарата

23. Карташов Л.П., д.т.н.; Цвяк А.В.,к.т.н., Оренбургский научный центр
УрО РАН; Фененко А.И., д.т.н., ННЦ «ИМЭСХ»; Трубников В.В., Оренбургский ГАУ
Сравнительная  оценка доильных стаканов по температурным характеристикам сосков

24. Китиков В.О., к.т.н.; Тернов Е.В.
РУП «НПЦ  НАН Беларуси по механизации сельского хозяйства»
 Систематизация реальновременных технологических данных
автоматического доения в системе управления стадом.

25. Кудлай И.Н., к.с-х. н., ОАО «Терезино» Белоцерковского района;
Смоляр В.И., УкрНИИПИТ им. Л. Погорелого
Технологические мероприятия по повышению качества молока

26. Лищинский С.П., к.т.н., доцент
Национальный университет биоресурсов и природоиспользования Украины
Динамика стенки доильной резины.

27. Москаленко С.П., к.т.н., доцент, ННЦ «ИМЭСХ»; Лищинский С.П., к.т.н., НУБИП Украины
Методика комплексной оценки эффективности процесса доения коров.

28. Передня В.И., д.т.н.; Колончук М.В., РУП «НПЦ  НАН Беларуси по механизации сельского  хозяйства»
 Снижение энергоемкости доильных установок.

29. Польовый Л.В., д.с-х. н., профессор; Столяр Ж.В., ассистент, Винницкий государственный аграрный университет
Оценка украинской чорно-рябой молочной  породы за физиологической емкостью молочной железы при переходе с 3-х разового на 2-х разовое доение.

30. Постельга С.С., зав. отделом; Смоляр В.И., к.т.н.; Циникин И.А., ст. научный сотрудник;  Коломиец  Т.А., ст.научный сотрудник
Украинский НИИПИТ им. Л. Погорилого
Сравнительный анализ современной доильной  аппаратуры

31. Ребенко В.И. к.т.н.
Национальный университет биоресурсов и природоиспользования Украины
 Пути повышения надежности доильного оборудования.

32. Резников И.В., научный сот рудник
Национальный научный центр «ИМЭСХ»
Конструкционно-технологическая схема манипулятора доения с элементами позиционирования подвесной части доильного аппарата

33. Ткач В. В., к.т.н. Национальный научный центр «ИМЭСХ»
 Модель движения  молока по безнапорному незаполненному молокопроводу.

34. Фененко А. И.  д.т.н., профессор; Бригас А. В., аспирант Национальный научный центр «ИМЭСХ»
 Молокопроводная система доильной установки нового поколения с замкнутым воздушным контуром.

35. Дриго В.А., директор по новым разработкам ОАО «Брацлав»; Гусаковский В.И. зам.директора по ноым разработкам;
Белинский В.В.  ведущий инженер-конструктор
Система регулирования вакуума путем изменения оборотов вакуумного насоса.

36.Бадертдинов Р.Ш., директор ООО «Уразаево», Казанская ГАВМ им. Н.Э.Баумана.
Оценка квалификации  операторов доения коров.

37 Банга В.И. , к.т.н., доцент, Львовский национальный аграрный университет.
Кормовая станция с микропроцессорным управлением.

38. Борщ А.В., к.с-х.н; Косиор Л.Т. ассистент; Ланин Э.В., к с-х.н;           Даниленко В.П.к.с-х.н, Белоцерковский ГАУ.
Адаптация коров к доению на установке «Параллель» в зависимости от породы и уровня продуктивности.

39.  Борщ А.В., к.с-х.н; Косиор Л.Т. ассистент; Ланин Э.В., к с-х.н;              Пацеля О.А. к с-х.н,   Белоцерковский ГАУ
Влияние технологии доения коров на показатели качества молока.

40. Брилянт В.Ф., научный сотрудник, Национальный научный центр «ИМЭСХ».
Технические  и технологические особенности модернизованного  дозатора молока с улучшенными  показателями промывки.

41.Брилянт В.Ф., научный сотрудник, Национальный научный центр «ИМЭСХ».
Результаты  экспериментальных исследований  промывки модернизированного дозатора молока.

43. Гаязнев И.Н., инженер; Зиганшин Б.Г., д.т.н.; Волков И.Е., д.т.н.;
Кашапов И.И.; инженер, Гайнутдинов Р.Р.,инженер
ФГОУ ВПО «Казанский государственный аграрный университет»
Особенности проектирования двухроторных вакуумных насосов.

42. Городняк Р.В. аспирант,
Львовский национальный аграрный университет
Микродозатор-смеситель компонентов применительно к АСУ ТП
производства молока.

44. Грицун А.В., к.с-х. н., доцент
Винницький государственный аграрный университет
Современные технологии машины для доения коров в фермерских хозяйствах Винницы.

45. Дмитренко С.А. к.т.н. ВНИПТИМЭСХ г. Зерноград
Модель и характеристики динамики вакуумной системы питания доильных установок с грузовым регулятором.

46. Дмитрив В.Т., к.т.н., доцент; Якимец В.Т., к.т.н., доцент
Львовский национальный аграрный университет
Первичные преобразователи в АСУ ТП производства молока.

47. Дмитрив В.Т., к.т.н., доцент; Дмитрив И.В., студент
Львовский национальный аграрный университет
Автоматизирований доильный стакан

48.Дмитрив В.Т., к.т.н., доцент; Федорина Д.И., аспирант
Львовский национальный аграрный университет
Результаты экспериментальных исследований вакуумного насоса.

49. Дмитрив Г.М., ст.преподаватель
Львовский национальный аграрный университет
Технологический модуль строительной компоновки содержания животных.

50. Дмитрив В.Т., к.т.н., доцент; Рийныло И.Я. инженер; Дмитрив И.В., студент Львовский национальный аграрный университет
Регулятор вакуумметрического давления с компенсатором резонансных колебаний

51. Дмитрив В.Т., к.т.н., доцент, Думич С.О. инженер
Львовский национальный аграрный университет
Исследования энергии выводимой струи молока доильным аппаратом.

52. Дмитрив В.Т., к.т.н., доцент; Михайлецкий М.И. ст.преподаватель; Круглова О.А., к.т.н., ассистент
Львовский национальный аграрный университет
Особенности сертификации оборудования и элементов доильных систем.

53. Исинтаев  Т.И., к.т.н., доцент
Кустанайский инженерно-экономический университет им. М. Дулатова
Трансформируемая доильная установка.

54. Каюмов Р.Р., к.б.н.
Казанская  ГАВМ им. Н.Э. Баумана
Оценка уровня профессионального майстерства операторов и селекции молочного скота.

55. Китиков В.О., к.т.н.;  Сорокин Э. П.,  Бровко И. А.
РУП «НПЦ  НАН Беларуси по механизации сельского хозяйства»
Анализ энергоемкости и уровня интенсификации технологических процессов при беспривязном содержании коров.

56. Коваленко А.В., аспирант ВНИПТИМЭСХ, г. Зерноград
Динамическая модель энергосберегающий вакуумной силой установки

57. Кравченко С.И., Мокичев С.А.
ЗАО «Агротехимпорт», г. Владимир
Опыт сервисного обслуживания доильного оборудования во Владимирской области.

58. Лаврик Ю.М., ассистент
Львовский национальный аграрный университет
Результаты  исследования энергоэкономного электромагнитного пульсатора

59. Лищинский С.П., к.т.н.; Заболотько О.О. к.т.н.
Национальный университет биоресурсов и природоиспользования Украины
Сравнительная оценка разных типов доильных установок и резервуаров-охладителей молока.

60. Лищинский С.П., к.т.н., доцент
Национальный университет биоресурсов и природоиспользования Украины
Определение параметров доильной установки для частных хозяйств.
 
61. Лищинский С.П., к.т.н., доцент
Национальный университет биоресурсов и природоиспользования Украины
Исследование режимов работы индивидуальной доильной установки.

62. Лищинский С.П., к.т.н., доцент
Национальный университет биоресурсов и природоиспользования Украины
Усовершенствование счетчика индивидуального учета молока.

 63. Мустафин А.А. инженер; Волков И.Е., д.т.н.;
Зиганшин Б.Г., д.т.н.;Ситдиков Ф.Ф.,к.т.н.
ФГОУ ВПО «Казанский государственный аграрный  университет»
Повышение эффективности вакуумных установок доильных систем

64. Насыбуллин И.И., к.б.н.
Казанская ГАВМ им. Н.Э. Баумана
Эффективность использования устройства для массажа вымени нетелей, работающего в щадящем режиме

65. Передня В.И., д.т.н.; Минько Л.Ф., к.т.н.; Хруцкий В.И., научный сотрудник
РУП «НПЦ  НАН Беларуси по механизации сельского  хозяйства»
Приготовление  заменителей цельного молока из зерновых компонентов.

66. Передня В.И., д.т.н., Романович А.А.
РУП «НПУ  НАН Беларуси по механизации сельского  хозяйства»
 Изменение нормы выдачи высокоэнергетических кормов коровам в составе кормосмеси в процессе раздачи.

67. Потапов С.Е., инженер
Национальный университет биоресурсов и природоиспользования Украины
Технологии и оборудование для беспривязного содержания КРС.

68. Ревенко И.И., д.т.н., профессор; Ревенко Ю.И, доцент
Национальный университет биоресурсов и природоиспользования Украины
 Анализ взаимодействия факторов при одновременном измельчении и смешивании компонентов молотковой дробилкой.

69. Савин В.В., д. ф-м. н., профессор; Алиев Е.Б., аспирант; Парнев А.А., к.т.н. Институт механизации животноводства НААНУ
Стратегия сервисного обслуживания  доильного оборудования и перспективы издания программного прибора для его выполнения

70. Сафиуллин Н.А., д. с-х. н., профессор; Насыбуллин И.И., к.т.н.
Казанская ГАВМ им. Н.Э. Баумана
Резервы получения конкурентоспособной племенной и молочной продукции в скотоводстве

71.  Сиротюк В.Н., к.т.н., профессор; Магац М.И. инженер
Львовский национальный аграрный университет
 Обоснование параметров энергосберегающего доильного аппарата с однокамерными доильными стаканами.

72. Сиротюк В.Н., к.т.н., профессор; Березовецкая О.Г., инженер
Львовский национальный аграрный университет
Обоснование параметров коловратного вакуумного насоса.

73. Сиротюк В.Н. к.т.н., профессор; Баранович С., инженер
 Львовский национальный аграрный университет
Результаты исследований работы унифицированного пневмомембранного пульсатора попарного доения с возможностью регулирования длительности фаз сосания.

74. Танифа В.В., к. с-х. н. ГНУ Ярославский НИИЖК
Новые аспекты технологии производства молока в хозяйствах Ярославской области

75.Ткачишин Р.С., зав.  лаборатории; Дмитрив В.Т. к.т.н., доцент,
Львовский национальный аграрный университет
 Исследование постоянных фильтрации фильтров молока.

76. Федорина Д.И., аспирант
Львовский национальный аграрный университет
Повышение эксплуатационных параметров вакуумного насоса.

77. Фененко А. И.  д.т.н., профессор; Ачкевич В. И., аспирант
Национальный научный центр «ИМЭСХ»
Режимная характеристика усовершенствованной молокопроводной системы доильной установки с верхним молокопроводом.

 78. В.С.Хмелевский к.т.н.
Национальный университет биоресурсов и природоиспользования Украины
 Обоснование типоразмера бункера мобильного кормоприготовительного агрегата.

79. Хисамов Р.Р. Казанская  ГАВМ  им. Н.Э. Баумана
Классификация устройств для массажа вымени нетелей

80. Чос Н.Н., к.т.н., доцент
Национальный университет биоресурсов и природоиспользования Украины
 Современные тенденции технического обеспечения молочных ферм.

81. Шарипов Д.Р., к.б.н. Казанская ГАВМ им. Н.Э. Баумана
Рейтинговая оценка коров-первотелок в молочном скотоводстве

82. Шкурко Т.П. д. с.-х. наук
Институт животноводства центральных районов НААНУ
Оптимальное освещение для трудового процесса в животноводстве

Кабинет министров Украины одобрил Концепцию государственной целевой экономической программы развития животноводства на период до 2015 г. Соответствующее распоряжение от 23 декабря 2009 г. №1687-р опубликовано сегодня в газете "Урядовый курьер". 
В документе отмечено, что основной проблемой отрасли животноводства является уменьшение объема производства продукции животного происхождения и поголовья сельскохозяйственных животных. Так, по сравнению с 1990 г. численность коров уменьшилась в 2,9 раза, свиней - в 3 разы, домашней птицы - в 1,4 раза. Наибольшие потери понесло промышленное животноводство, в частности поголовье коров уменьшилось в 9,9 раза, свиней - в 5,2 раза, овец - в 23,8 раза. Производство мяса всех видов сельскохозяйственных животных в убойной массе уменьшилось в 2,3 раза, в том числе говядины - в 3,6 раза, свинины - в 2,5 раза, а молока - в 2 раза. На душу населения выработано в 2008 г. 51 кг мяса и 208 кг молока при рациональной норме потребления соответственно 80 и 380 кг. По данным Госкомстата, в 2008 г. уровень убыточности отрасли животноводства от реализации крупного рогатого скота составил 21,05%, овец и коз - 21,49%, домашней птицы - 6,29%, шерсти - 81,31%. Рентабельным было лишь производство молока (13,16%) и яиц (2,96%). 
В концепции определены три варианта решения проблемы: 

первый - доминирование продукции животного происхождения, выработанной личными сельскими хозяйствами, что приведет к сохранению мелкотоварного производства, возникновению трудностей с заготовкой и сбытом такой продукции, снижению ее качества, невозможности внедрения передовых технологий производства продукции животного происхождения; 

второй - обеспечение населения продукцией животного происхождения путем ее импорта, что приведет к свертыванию отечественного производства такой продукции, зависимости внутреннего потребительского рынка от ее импорта; 

третий, оптимальный - создание крупнотоварного производства, концентрация государственных финансовых ресурсов для обеспечения стабильного развития животноводства, повышение эффективности производства и качества продукции животного происхождения. 

Згідно з Концепцією, уряд планує в сільській місцевості запровадити європейські соціальні стандарти та нормативи шляхом розвитку об'єктів соціальної інфраструктури, сприяння створенню комунальних підприємств для побутового обслуговування сільського населення та благоустрою сільських населених пунктів, а також підвищення якості освітніх послуг. 
Крім того, документ спрямований на розвиток сільського аграрного туризму, народних промислів, підприємництва, органічного сільськогосподарського виробництва, організацію оптово-роздрібних ринків сільськогосподарської продукції і т.п. 
Реалізація програми розвитку сільських територій дозволить підвищити рівень зайнятості та збільшити доходи місцевого населення, поліпшити розвиток інженерної та соціальної інфраструктури населених пунктів і поліпшити екологічну ситуацію в сільській місцевості. 

    На Украине появилась новая технология, позволяющая хранить урожай зерновых и кормовых культур в экологически чистых условиях. Собранное зерно и корнеплоды будут собирать в специальные многослойные полиэтиленовые мешки непосредственно на поле. Потом их герметично закрывают, отмечает «УБР».
    В процессе хранения, зерно, как живой продукт, перерабатывает кислород в углекислый газ, который является натуральным консервантом. Все вредители погибают внутри мешка и его содержимое не нужно обрабатывать химикатами. Находясь в анаэробных условиях зерно созревает, в нем увеличивается содержание клейковины, в результате - повышается сортность. Так можно хранить зерно, семена подсолнечника и корнеплоды полтора-два года без потери качества. Эта технология является инновационной, но она достаточно распространена в мире. В частности, в Канаде и Аргентине.
  Украинские промышленники уже начали производство полиэтиленовой тары. Стоимость мешка на 200 тонн зерна - 5 тысяч гривен. Соответственно, хранение тонны стоит 25 гривен. Это намного дешевле, чем на элеваторе.

- Якове Серафимовичу, нещодавно мені довелося чути з ваших уст на одному поважному зібранні похвальне слово на адресу вінницького СВАТ "Радівське". Мовляв, господарюючи на ланах та фермах на 90 відсотків українською технікою, тамтешні хлібороби і тваринники досягають рекордів у врожайності та продуктивності. Чого вартий лише один цьогорічний показник у радівців: 80-центнерний урожай зернових на круг. Ви казали, що в очолюваному вами інституті є цілий стенд, присвячений досвіду та пошукам цих господарників. Однак щодо техніки є й протилежні думки. Що зарубіжні механізми, хоч і дорожчі, але надійніші, продуктивніші. Де тут істина?
- Передовсім зауважмо на перекоси в процесі такої оцінки. І вітчизняна, й імпортна техніка має недоліки. Але у вітчизняній ми бачимо лише недоліки, а в імпортній лише переваги. Правда ж у нас така: до 80 відсотків усієї продукції в аграрному секторі виробляється старенькою зношеною (яка вже тричі відпрацювала свій ресурс) технікою. Продуктивна робота на такій техніці - це справжнісінький героїзм наших механізаторів, це підстава для оди їхній винахідливості. Стосується сказане так званої складної техніки - тракторів та комбайнів.
Всі інші механізми - ґрунтообробні, посівні, для внесення добрив, протруєння, обприскування, зерноочищення - випускаються в нашій державі на рівні, який практично не поступається світовому, а за критерієм "ціна плюс якість" значно переважає його. Наприклад, плуги підприємства "Інтерагро" (м. Київ), дискові борони "БелМАЗ" (м. Біла Церква), "Точмаш" (Донецька обл.), Краснеагромаш (Вінницька обл.) та інші. До сорока заводів України випускають дискові борони. Звичайно, серед них є кращі, є гірші.
Так ось, про гірші розмова на кожному кроці. Хоча гірші вони не через недолугість виробників, а від прагнення виготовити що простіше, що-дешевше, бо селянин (споживач і покупець) нині бідний, як церковна миша. Де йому ті гроші брати, а обробити ґрунт треба, а посіяти - треба, бо не посієш - тоді взагалі ніякого майбутнього. Ось і "клепають" хлопці за принципом: свої для своїх. Щоб якось виживати. Це про гірше. А про кращі досягнення не почуєш ніде. А їх чимало: ті ж плуги "Інтерагро", дискові борони "БелМАЗу", сівалки "Клен", "Тодак", "Червона зірка", оприскувачі-протруювачі "Львівагромашпроекту" і багато інших виробів експортуються не тільки в близьке, а й далеке зарубіжжя. Можливо, ще не в достатньо великих обсягах, але досить часто там (закордоном) їм приліплюють інші (не наші) "лейби", але ми ж то знаємо: це зроблено нашим українським виробником, причому, в дуже жорстких умовах - за браку кредитів, обігових коштів для переоснащення.
Про економічне середовище, в якому працюють наші західні колеги-конкуренти, ми й не мріємо (наприклад, про кредит під 1,5-3 відсотки на 7-10 років). Одне лише "гріє" душу: вони в наших умовах померли б одразу, не те щоб виготовляли техніку, як це робимо ми.
 

- Є в нашому гімні, в одному його рядку, надія на вічне виживання. Мабуть, так само ще не вмерли і наші "українські кулібіни"?..
- Підтвердженням тези, що "ми таки можемо", є успіхи таких підприємств, як ВАТ "Брацлав" на Вінниччині, ВАТ "Техна" на Київщині. Ці підприємства продають обладнання для молочного тваринництва, птахівництва в Німеччину, Нідерланди, Італію, Емірати. Але в Італії, наприклад, якщо підприємець експортував виріб за кордон - держава йому одразу ж 25 відсотків вартості виробу перераховує на рахунок
За робочі місця, збережені в державі, зате, що залучив "чужі" гроші в державний фінансовий обіг. А у нас поки що цього немає. Але хотілося б, аби про досягнення таких підприємств, як названі вище, знала вся Україна.
Щодо гірших сторін імпортної техніки, то тут правда така. Більш ніж половина із завезеної в Україну - техніка другого вжитку. Вона також має понижену надійність, а ремонт її дуже дорогий. За кілька років експлуатації виплатиш як за нову, або буде стояти непотрібним пам'ятником. На територію України останніми роками завезено більш як 100 марок імпортних комбайнів. Про який їх сервіс може бути мова? Ми зазнаємо величезних збитків, ставши світовим звалищем вживаної техніки.
Тут необхідно підкреслити ось що: ні я, ні мої колеги не вважаємо, що імпортна техніка недоброякісна, кепська. В більшості своїй вона високої якості. Питання в іншому - наскільки вигідно державі, суспільству нашому використання її у нас. Прикиньмо: купивши імпортну техніку, ми віддаємо (інвестуємо) закордонному виробникові кошти, в яких від 40 до 70 частки - це заробітна платня, забрана у своїх шахтаря, металурга, машинобудівника, та заробіток, який, до речі, в кошторисі витрат на виготовлення техніки становить лише від 6 до 15 відсотків. Цьому заперечують: мовляв, виробляйте якісну техніку, тоді цього явища не буде. Але, щоб конкурувати із зарубіжжям, треба створити однакові із ним умови (хоча б приблизно). Не кажучи вже про кредити, яких нашим виробникам узяти неможливо, а тим більше, на пільгових умовах.
У нас на всіляку сільгосптехніку майже повністю відкритий ринок. До нас можна везти все, мита або нема, або мале. Спробуйте поткнутись зі своїм товаром у розхвалену "патріотами всесвітньої інтеграції" Західну Європу. Туди нас не пускають. І не тільки тому, що товар наш неякісний. Там захищають свого виробника. Високе мито з одного боку, дотації своїм виробникам з іншого. Плюс сучасне виробниче обладнання, яке в 1980-1990 роках, коли вони переоснащувались, ми з відомих причин це проґавили.
Свого часу Союз дав облизня в прогресі Заходу, першим запустивши людину в космос. Отримавши шок, нокдаун, Захід не здався в цьому змаганні, а закасавши рукава, почав ще інтенсивніше працювати. І тепер, кепкуючи, кажуть, що ми, пострадянські, відстали назавжди. Але це неправда. Мусимо правильно налаштуватися, що майже головне в кожній справі, і вирівняємо ситуацію. Сьогодні до семи мільйонів громадян нашої країни працюють по всьому світу, більш ніж половина з них - фахівці високої кваліфікації. Всередині держави вже також сформувалось ядро працівників, які навчилися виживати в цих жорстких умовах, виробляючи якісні товари світового рівня. Нема потреби доводити, що українці - високоінтелектуальна нація з глибоким історичним корінням (чи не найглибшим). Об'єднаймо все це, даймо йому лад і, я переконаний, ми станемо одними з найкращих у світі.

- Підкріпите це статистикою?
- Вітчизняне сільгоспмашинобудування - це шлях до поліпшення життя наших співвітчизників. Сьогодні річний обсяг валового виробництва вітчизняного машинобудування становить близько 24 млрд. грн. В галузі працюють 86 тис. фахівців. При цьому до фонду соціального страхування сплачено 532  млн.  грн., до фонду зайнятості - 20  млн., до фонду страхування від нещасних випадків - 45  млн.  грн. і близько мільярда грн. спрямовано на відтворення виробництва, податки. Переконаний - ми спроможні найближчими роками на порядок наростити валове виробництво машинобудування, а значить - збільшити відрахування в соціальні фонди. Сьогодні ми з потугами ледве виробляємо 1000 комбайнів у державі, а річна потреба для заміни тих, що відпрацювали свій ресурс, майже 5 тисяч. Те саме і з тракторами ,іншою технікою. Давайте самі забезпечимо свій ринок, і ситуація істотно поліпшиться!

- Наші аграрії, чув те не раз, на всі лади розхвалюють практику сусідів-білорусів. Мовляв, вони своєї марки не здали, інтенсивно просувають свої трактори та комбайни на територію СНД, продають сільгосптехніку за кордон, зокрема, в Україну, навіть у лізинг, на виплат.
- Справді, білоруси за останні кілька років зробили тут потужний ривок, і сьогодні ситуація із матеріально-технічним забезпеченням АПК Білорусі найкраща серед країн СНД, хоча у радянські часи Білорусь випускала менш як третину потрібної їм для сільськогосподарського виробництва техніки. Треба визнати: ми таки відстаємо від білорусів. У чому причина?
У Білорусі створено сприятливе економічне середовище для їхнього сільгоспмашинобудування. Наведу лише одну цифру: на різні пільги для цієї галузі (компенсацію кредитної ставки, науково-дослідні та дослідно-конструкторські розробки) Білорусь виділила 2009 року 140  млн.  дол. США (в Росії, до речі, ця цифра дорівнює 250  млн.  дол.).
Останніми роками білоруси серйозно переоснащують галузь тощо. Тому й мають результат. Слід зазначити, що є окремі спроби "вирулити ситуацію" і в нас. Чи не вперше за роки незалежності виділено 62,4  млн.  грн. на компенсацію кредитних ставок та 17,4  млн.  грн. на науково-дослідні та дослідно-конструкторські розробки. Це порівняно невеликі кошти, але будемо сподіватись, що це просто добрий початок. Білоруських колег (науковців, машинобудівників) добре знаємо, дружимо, обмінюємось досвідом (особливо в галузі механізації тваринництва ) і по-доброму їм заздримо.

- Ясна річ, Лукашенко не допустив розгулу олігархічного капіталу - і це головне для відродження виробництва. А чи не здається вам, що чималу роль в пріоритетах при закупівлі техніки відіграють різні "заохочення" закордонних фірм нашим чиновникам, від яких такі купівлі залежать?
- Складне питання. Але потребує певних роз'яснень.
Імпортна техніка дорога, але якісна. Працювати на ній набагато легше (комфортніше), ніж на вітчизняній, особливо -старенькій. Умови праці - не порівняти. Я вже казав: причиною цього є те, що у 1980-1990 ми проґавили з різних причин фундаментальне переоснащення промисловості, і сьогодні швидко виправити становище не так просто.
З іншого боку, у світі, та й в Україні, дедалі менше людей мріють чи бажають працювати на тракторі чи комбайні. Ті ж, що все-таки ще працюють, найменше переймаються проблемами державної економіки. Економіка економікою, а здоров'я в людини одне. Праця механізатора в багатьох відношеннях шкідливіша за шахтарську. Тому людина завжди вибере те, на чому і легше, і безпечніше працювати, чи не так?
Можна підтвердити фактами, що імпортна техніка (ця "цукерочка в красивій обгортці") певною мірою обдирає цього ж таки механізатора, бо вона веде до руйнації всієї держави, а в чужій, іншій, він уже буде ніким. Аби підтримувати економіку держави на мінімально стабільному рівні, треба, щоб вартість імпорту дорівнювала вартості експорту. Краще, щоб експорт мав перевагу, але зовсім кепсько, коли імпорт має безумовну перевагу, що ми й спостерігаємо нині в державі.
Який тут вихід? Відповідь проста. Треба створювати комфортні умови праці на вітчизняній техніці. І в цьому напрямку ми вже чимало досягли. Скажімо, на виділені Фондом соціального страхування кошти розроблено салон (кабіну) робочого місця оператора на тракторі й комбайні з показниками комфортності, які відповідають міжнародним стандартам. Такого типу кабіни встановлюють уже на комбайні КЗС-10 "Славутич", на серії тракторів нового покоління ВАТХТЗ -ХТЗ-22021, ХТЗ-22031 та ХТЗ-220. Це техніка високого рівня, надійна, а умови праці не поступаються кращим імпортним зразкам. Інша річ - платоспроможність виробників сільськогосподарської продукції. Комфорт коштує грошей, а у селян їх мало. Отже, вкрай потрібна державна підтримка. В усьому цивілізованому світі вона є, має бути і в нас.
А щодо "заохочення" тих, хто купує імпортну техніку великими партіями, то тут можна сказати узагальнено. Імпортна техніка, особливо так звана "складна" (трактори, комбайни), продається у нас в середньому на чверть дорожче, ніж у країні-виробнику. Транспортні витрати стільки не коштують. Отже, з усього виходить, що й тут потрібно наводити порядок.

- Похвальне слово українській аграрній техніці вже сказано вами вище. Чим же здивуємо тут світ ми найближчим часом?
- Ми його вже дивуємо. Техніка реалізується через технології. А саме технології в Україні є, і вони унікальні. В селі Михайлики Шишацького району на Полтавщині діє ПП "Агротехніка". Фірма має близько 8 тисяч гектарів землі. Там не орють поля ось уже 30 років, з часів, коли область очолював незабутній Федір Трохимович Моргун, не вносять мінеральних добрив понад 20 років і більш як 17 років не вносять гербіцидів. В господарстві немає плуга, немає машин для внесення добрив, немає оприскувачів. Там вирощують хліб і розводять худобу так, як це робили наші діди-прадіди, але вже на сучасній основі.
Наприклад, сидеральні посіви в Михайликах сіють із збору з 80 трав, а в ґрунт вносять біопрепарати, що сприяють гумусоутворенню, хоча основою, звичайно, є достатня кількість гною, яка вноситься на поля. Керівник фірми Семен Свиридович Антонець, Герой Соцпраці і Герой України, талановитий фахівець і організатор виробництва, щороку приймає в себе сотні делегацій з усього світу. Приїздять, вчаться, дивуються.
Радівка також дивує світ своїми стабільно високими врожаями. У її керівника Анатолія Мартиновича Пачевського, Героя України, є чого повчитися фермерові будь-якої країни світу.
Обидва ці господарства використовують вітчизняну техніку, яку, звичайно ж, треба удосконалювати. Але хотілося б, щоб про такі господарства детальніше знала вся Україна, щоб їх досвід по крупинці вивчали всенародно, показували державним телебаченням. Мені здається, що це набагато було б цікавіше, ніж те, що ми, селяни, бачимо на телеекранах, або ж не бачимо, бо не дивимось, бо вже набридло.

- Проблема міні-техніки для села дуже суттєва за нинішніх часів малих земельних наділів, засилля дач, зворотнього демографічного процесу повернення жителів міст до своїх сільських "альма-матер"...
- З міні-технікою ті самі проблеми, що й з основною. У наших селян-одинаків в господарському відношенні у великій пошані трактор Т-25 російського виробництва. Але на нього зросла ціна. ВАТ "ХТЗ" освоїв випуск не гіршого українського трактора такого ж класу - ХТЗ-2511, але він також недешевий. Якість вимагає коштів, особливо тепер, коли метал подорожчав у кілька разів. На ринок запустили китайську техніку, доступну за ціною, але загалом - низької якості. Важко сказати, що в цьому доброго.
Для селянського подвір'я випускають техніку підприємство "Адвіс", що у Хмельницькому, запорізька "Мотор-Січ" та деякі підприємства Дніпропетровська, Харкова, інших міст. Але й вони шукають ринок переважно за кордоном, бо їхня техніка також коштує недешево, а в наших селян грошей мало. Наприклад, підприємство "Адвіс" реалізує свою техніку здебільшого в Румунії, Чехії, Молдові. Ситуацію тут негайно поправив би дешевий (а краще безвідсотковий) кредит селянам на 5-10 років.

- Будьте ласкаві, кілька слів про роль вашого Центру в забезпеченні життєдіяльності великої країни "Аграрія"…
-ННЦ "ІМЕСГ" (таку абревіатуру вживають у назві нашої установи) працює в тісній співпраці з шістьма десятками інших установ аграрного профілю. Нас об'єднує система Української академії аграрних наук. Саме остання виконує наукове забезпечення комплексного вирішення тих проблем, які ми маємо в сільськогосподарському виробництві. Адже виробництво - це сорти рослин, породи тварин, хвороби рослин і тварин; це - екологія, економіка і, звичайно ж, технічне забезпечення виробництва. Саме за це ми й відповідаємо в УААН. Хорошу сільгосптехніку можна створити лише у співпраці з агрономами, зоотехніками, ветеринарами, екологами, економістами. В цьому ряду ми займаємо інженерну нішу.
Діяльність нашого Центру тісно пов'язана з роботою технічних департаментів двох міністерств - аграрної політики та промислової політики.
Якщо конкретніше, то ННЦ "ІМЕСГ" співпрацює з десятками заводів сільгоспмашинобудування України. Серед них і такі флагмани, як Харківський ХТЗ, Кіровоградська "Червона Зірка", Дніпропетровський ПМЗ, і відносно невеликі підприємства - на зразок, "Краснеагромашу", "Хмільниксільмашу", "Калинівського агромашу" Вінницької області, заводу "Вібросепаратор" м. Житомир, заводу "Борекс" на Київщині та багатьма іншими.
Очевидно, саме тепер варто згадати ті славні діла, що їх науковці нашої установи творили в 1970-1980 роках разом із працівниками Калинівського ремонтно-механічного заводу (Вінницька область). Підприємство тоді очолював Вознюк Іван Пилипович. Спільними зусиллями науковців і заводчан тоді було освоєно ґрунтообробну техніку, аналогів якій не було у світі. Це плоскоріз-щілювач ПЩН-2,5, щілювач-розпушувач ЩРП-3-70 (йому було присвоєно відомий в радянські часи "Знак якості"), ярусний розпушувач ЯР-70 та інше. Ця техніка була захищена багатьма авторськими свідоцтвами, і багато її елементів (конструкція плоскорізної лапи, параметри розпушувачів) і тепер використовують передові зарубіжні фірми. Сергій Бондар, Юрій Копецький, Геннадій Драбенюк, Анатолій Гуменюк, інші умільці - це їхніми руками тоді було створено техніку, за яку ніколи не було соромно ні в державі, ні у світі.
Не безнадійна і нинішня ситуація. Мало того, попри кризові явища в державі, ми прогресуємо. Ми гордимося тим, що сьогодні лабораторію проектування і випробування техніки для доїння та первинної обробки молока ННЦ "ІМЕСГ" очолює кандидат технічних наук Петро Михайленко - молода енергійна людина, фахівець вищого ґатунку, якого знає в бізнесових колах з питань механізації тваринництва половина світу від Китаю до Канади. Рідкісне, але корисне поєднання глибоких знань науковця з таємницями успішного бізнесу.
Іншим показовим прикладом є співпраця наших науковців (В. Насонова, М. Могилівського, В. Корнюшина) із ВАТ "Краснеагромаш", яку очолює також потужна особистість і ще молода людина Юрій Пономарь. За ґрунтообробну техніку, яку випускає це підприємство, також не соромно у світі. Її охоче купують в Україні, вироби йдуть на експорт. Тісна співпраця поєднує наш центр із підприємствами "Хмільниксільмаш", "Калинівкаагромаш", Могилів-Подільський машзавод, якими керують Микола Зелінський, Адрій Суржиков, Микола Васковнюк. Продукція цих підприємств вміщує багато оригінальних наукомістких технічних і технологічних рішень і також відповідає найвищим стандартам. Ось трохи б допомогти їм у ці нелегкі часи!
Перелік підприємств, з якими співпрацює наш центр, великий. Ми цінуємо цю співпрацю і стараємось не підвести своїх колег-заводчан.
Дуже важливим напрямком роботи ННЦ "ІМЕСГ" є поширення передового, часто унікального досвіду, наших талановитих господарників, таких, як уже згадані Пачевський, Антонець. Які тут проблеми вирішує центр? Маємо відповісти на запитання, чому цей вельми позитивний досвід так повільно поширюється. І що треба зробити для того, щоб прискорити цей процес.
Ну і, звичайно, з впевненістю дивимося в майбутнє. Передовсім, формуємо сучасний перспективний колектив науковців. Із 380 працівників центру більш ніж 140 - люди до 40 років. Серед них не тільки фахівці аграрного профілю (нашої основи), а й електроніки, програмування, автоматики. На зміну механізації, електрифікації йде (уже прийшла!) мехатроніка, робототехніка. Нам не просто, нам важко, але ми контролюємо пульс галузі і знаємо, що треба робити для неї.

Національний науковий центр “Інститут механізації та електрифікації сільського господарства” Української академії аграрних наук оголошує конкурсний прийом до аспірантури з відривом і без відриву від виробництва та докторантури з таких спеціальностей:

05.05.11 - машини і засоби механізації сільськогосподарського виробництва;
05.09.03 - електротехнічні комплекси і системи

Вступникам до аспірантури необхідно подати такі документи:

1) заяву на ім'я директора Національного наукового центру “ІМЕСГ”;
2) копію паспорта та довідки про присвоєння ідентифікаційного номера;
3) особовий листок з обліку кадрів з фотокарткою, завірений за місцем роботи або навчання;
4) медичну довідку про стан здоров'я за формою № 086/у;
5) автобіографію;
6) копію диплома про закінчення вищого навчального закладу із зазначенням одержаної кваліфікації спеціаліста або магістра та копію додатка до диплома (відомість з оцінками);
7) список опублікованих наукових праць і винаходів за спеціальністю та копії 2 – 3-х із них. Вступники, які не мають наукових публікацій за спеціальністю, подають реферат з обраної ними спеціальності;
8) посвідчення про складання кандидатських іспитів (для осіб, які їх склали).
9) Характеристику-рекомендацію і супровідний лист (для осіб, що направляються установами та організаціями для навчання в аспірантурі).

При вступі до докторантури, крім вищеназваних документів, подаються:

1) розгорнутий план дисертації на здобуття наукового ступеня доктора наук;
2) копія диплома про присудження наукового ступеня кандидата наук.

Документи приймаються до 1 вересня 2009 року.

Вступні іспити до аспірантури (із спеціальності, філософії та іноземної мови)
проводитимуться з 15 вересня по 15 жовтня 2009 р.

Документи подавати за адресою:
кім. 519, ННЦ "ІМЕСГ", вул. Вокзальна 11,
смт. Глеваха, Васильківський р-н,
Київська обл.,08631.

Телефон для довідок: (04471)3-26-32.

В інституті працює Спецрада із захисту докторських та кандидатських дисертацій за спеціальністю:
05.05.11 — машини і засоби механізації с.-г. виробництва.

Москаленко С.П.
Тел. (04471) 3-26-32

Науковцями інституту механізації розроблено концепцію та основні напрями відродження матеріально-технічної бази агропромислового комплексу, які передбачають раціональне поєднання можливостей вітчизняного машинобудування для АПК з досягненнями в цій галузі провідних фірм Західної Європи, інтеграцію вітчизняного машинобудування в Європейське.

Впровадження цих розробок потребує створення на державному рівні привабливих умов для залучення в галузь інвестицій та підвищення платоспроможного попиту с.-г. товаровиробників на техніку.

Значна робота виконана зі створення техніки нового покоління. Зокрема, в співпраці з машинобудівними підприємствами в звітний період розроб-лено і освоєно виробництво 12 найменувань нових технічних засобів для обробітку ґрунту, внесення мінеральних добрив і догляду за посівами.

Лише ВАТ „Краснянське СП „Агромаш” в 2008 році освоїло випуск дискових лущильників і культиваторів, чизель-борін і чизель-дископаків, ви-готовило і реалізувало техніки для обробітку ґрунту, створеної науковцями ННЦ „ІМЕСГ” на суму 32 млн. грн. За оцінкою виробничників ця техніка за своїм технічним рівнем не поступається зарубіжним аналогам, а за показником „ціна - якість” значно перевищує їх.

Доїльний зал типу “Ялинка”

Стійлове обладнання для безприв'язного утримання корів

Стійлове обладнання для прив'язного утримання корів

Спільно з ВАТ „Брацлав” створено доїльну установку нового поколін-ня, яке сьогодні монтується в досл. госп. „Кутузовка” Інституту тваринницт-ва нашої академії та травмо безпечну систему видалення гною з корівників. Розробки з механізації процесів на фермах ВРХ користуються попитом на ринках Росії, Білорусі, Казахстану, Азербайджану та інших країн. Досягнуто домовленості про реалізацію доїльних установок в Німеччину, Польщу та Угорщину.

Автомат промивання виробництва ВАТ “Брацлав” у складі доїльної установки

Доїльний апарат з гільзою стакана ДА 66.02.001

Для України, енергетика якої є імпортнозалежною, актуального значення набуло використання на енергетичні потреби поновлювальних джерел енергії, зокрема рослинних олій та побічної продукції рослинництва.

Виконаними в ННЦ „ІМЕСГ” та інших установах дослідженнями вста-новлено доцільність використання в двигунах тракторів і комбайнів біопального, виготовленого з ріпакової олії, в суміші з нафтовим. Встановлено раціональні пропорції цих палив в суміші залежно від пори року і температури повітря. За висновками науковців в Україні доцільно мати мережу підпри-ємств невеликої (3-4 тис. тонн/рік) потужності для виготовлення метилових естерів на основі рослинних олій і використання їх в суміші з дизельним пальним, або як резервного в кризові періоди енергозабезпечення. Проте, результати цих досліджень досі не доведені до впровадження. Виробництво не стало чекати і вже випереджає науку, хоч ще багато питань з використання біодизельного пального досі вивчено недостатньо.

Заслуговують на увагу розпочаті дослідження з використання соломи на енергетичні потреби. За попередніми даними в Україні на енергетичні потреби можна використовувати в рік до 10 млн. тонн соломи. Але проблема ця потребує детального вивчення і глибоких техніко-економічних досліджень.

В умовах, коли в Україні різко знизилось поголів’я тварин і виробництво гною, солома залишається основним найбільш доступним джерелом ор-ганіки для підтримання родючості грунтів.

До того ж використання соломи на теплоенергетичні цілі потребує значних початкових інвестицій. Залежно від рівня матеріально-технічного забезпечення підприємств початкові інвестиції можуть змінюватись в межах від 500 до 2000 гривень на один кіловат потужності теплогенератора (котла).
Проте, враховуючи динаміку цін на видобувні види палива і електроенергію використання побічної продукції рослинництва і тваринництва для виробництва енергії набуває все більшої актуальності.

Підтримання матеріально-технічної бази аграрного сектора в стані технічної готовності потребує реанімації ремонтно-експлуатаційної бази аграрних підприємств та створення техсервісної інфраструктури фірм - виробників техніки. Підвищення рівня технічної готовності машинно-тракторного парку лише на один відсоток рівнозначно введенню в експлуатацію більше трьох тисяч тракторів, більше 500 зернозбиральних комбайнів. На жаль за роки реформ ремонтно-експлуатаційна база зазнала великої руйнації. Більше 75 відсотків ремонтних підприємств змінили напрями своєї роботи, а низькі темпи оновлення МТП не сприяють створенню сервісної служби нового типу, структура і функції якої розроблені науковцями ННЦ „ІМЕСГ”. Для діагностування технічного стану двигунів і їх паливної апаратури науковцями інституту розроблено комплект приладів, які можна виготовляти на експериментальній базі інституту та реалізовувати виробництву.

Сьогодні науковці інституту механізації та електрифікації тісно спів цієї проблеми в ННЦ „ІМЕСГ” виконуються впродовж ряду років та працюють з профільними департаментами Мінагрополітики та Мінпромполітики, машинобудівельними підприємствами. Зокрема, ведуться активні роботи з підготовки до виробництва модернізованого зернозбирального комбайна КЗС-9.2 „Славутич” підвищеного технічного рівня, наближеного до рівня Європейських стандартів.

Передбачається проведення випробувань трьох моделей тракторів ВАТ „ХТЗ” підвищеного рівня енергонасиченості, комфортності та надійності, лінію з очищення зерна продуктивністю 25 т/год., та лінію очищення насіння продуктивністю 9 т / год., які створюються за безпосередньої участі науко-вців ННЦ „ІМЕСГ”.

1 – корпус, 2 – голчастий вентиль, 3 – манометр, 4 – паливопровід , 5 - рукоятка, 6 - додатковий клапан Пристрій для перевірки плунжерних пар і нагнітальних клапанів	Пристрої для перевірки системи паливоподачі та герметичності циліндрів	1 – триходовий кран, 2,3 – паливопроводи, 4 – клапан, 5 – рукоятка, 6 – манометр, 7 - болт Пристрій для перевірки паливо-підкачувального насоса і фільтра тонкої очистки
	Вакуум-аналізатори Клапани Контрольовані параметри: величина вакууму при випуску повітря в атмосферу (повний вакуум) і при ізоляції надпоршневого простору (залишковий вакуум)

Разом з тим науковий та виробничий потенціал інституту використовується ще не в повній мірі. Не ефективно використовуються потужності експериментальних виробництв, які дозволяють виготовляти конкурентоздатну с.-г. техніку, низька урожайність с.-г. культур та продуктивність тварин в дослідних господарствах інституту, значна частина розробок не знаходить споживача і не приносить девіденти. На одну гривню бюджетних коштів в ННЦ „ІМЕСГ” припадає лише 44 копійки позабюджетних.

• 1)  заяву на ім'я директора Національного наукового центру “ІМЕСГ”;
• 2) особовий листок з обліку кадрів з фотокарткою, завірений за місцем роботи або навчання;
• 3) медичну довідку про стан здоров'я за формою № 086/у;
• 4) автобіографію;
• 5) копію диплома про закінчення вищого навчального закладу із зазначенням одержаної кваліфікації спеціаліста або магістра та копію додатка до диплома (відомість з оцінками);
• 6) список   опублікованих наукових праць   і винаходів за спеціальністю та копії
• 2 - 3-х із них. Вступники, які не мають наукових публікацій за спеціальністю, подають реферат з обраної ними спеціальності;
• 7) посвідчення про складання кандидатських іспитів (для осіб, які їх склали).
• 8) Характеристику-рекомендацію і супровідний лист (для осіб, що направляються установами та організаціями для навчання в аспірантурі).

• 1) розгорнутий план дисертації на здобуття наукового ступеня доктора наук;
• 2) копія диплома про присудження наукового ступеня кандидата наук.

 ДИРЕКТОР      Я.С. ГУКОВ

Москаленко С.П.
Тел. (04471) 3-26-32

Розробки інституту отримали високу оцінку і отримали «Золоту медаль» виставки Агро-2008.

1. Інформація не для друку
1.1 Головний розпорядник коштів (повна назва та індентифікаційний код за ЄДРПОУ)- Українська академія аграрних наук, 00024360
1.2. Джерело фінансування закупівлі- Державний бюджет
1.3. Розмір бюджетного призначення згідно з кошторисом або очікувана вартість закупівлі- 600000 грн. (Шістсот тис. грн.)
2. Замовник торгів
2.1. Повна назва - Національний науковий центр “Інститут механізації та електрифікації сільського господарства”
2.2. Ідентифікаційний код за ЄДРПОУ- ЗКПО 05496135
3. Інформація про предмет закупівлі
3.1. Предмет закупівлі продукти нафтопереробки – рідкі (ПАЛ)
3.2. Кількість (у разі закупівлі товару)- 3 найменування
4. Дата і номер бюлетеня - “Вісник державних закупівель, у якому було опубліковано оголошення про торги, номер оголошення 06.02.2006 № 5, № 01346 (ПАЛ)
5. Результат процедури закупівлі
5.1. Дата акцепту тендерної пропозиції, що визначена найкращою - “15” березня 2006 р.
5.2. Дата укладення договору про закупівлю - “20”, „28”, „29” березня 2006 р.
5.3. Торги відмінені чи визнані такими, що не відбулися, дата прийняття такого рішення -
6. Вартість договору про закупівлю (з урахуванням ПДВ)
1. Товариство з обмеженою відповідальністю „АРТАНІЯ” на суму 209 440 грн.
2. Товариство з обмеженою відповідальністю „ПЕТРОЛЕКС” на суму 250 535,04 грн.
3. Товариство з обмеженою відповідальністю „КЛО” на суму 94 700 грн.
4. Товариство з обмеженою відповідальністю ВТФ „АВІАС” на суму 45 324 грн.
7. Інформація про переможця торгів
7.1.1. Повна назва - Товариство з обмеженою відповідальністю „АРТАНІЯ”
7.1.2.Ідентифікаційний код за ЄДРПОУ - № 31868257
7.1.3. Адреса- вул. Хорива, 4, кв., 26.м. Київ, 040071
7.1.4. Номер телефону, факсу тел: (044)467-78-25, 467-63-26, 467-64-17
7.2.1. Повна назва - Товариство з обмеженою відповідальністю „ПЕТРОЛЕКС”
7.2.2. Ідентифікаційний код за ЄДРПОУ- № 33146410
7.2.3. Адреса вул. Вільямса, 15 к.1, кв. 47.м. Київ, 03191
7.2.4. Номер телефону, факсу тел/факс: (044)236-79-01
7.3.1. Повна назва - Товариство з обмеженою відповідальністю „КЛО”
7.3.2. Ідентифікаційний код за ЄДРПОУ - № 21563629
7.3.3. Адреса вул. Я. Івашкевича, 6/8А, м. Київ, 04074
7.3.4. Номер телефону, факсу - тел. (044)494-31-11
7.4.1. Повна назва - Товариство з обмеженою відповідальністю виробнича торгівельна фірма „Авіас”
7.4.2. Ідентифікаційний код за ЄДРПОУ - № 32560942
7.4.3. Адреса - вул. Гоголя, 15 а,м. Дніпропетровськ 49044
7.4.4. Номер телефону, факсу - тел 8(044)568-10-16, 455-53-39
8. Інформаційна система обрано в мережі Інтернет (www.tender.com.ua).
9.Посада, прізвище та ім’я особи, що підписує оголошення -
ГОЛОВА ТЕНДЕРНОГО КОМІТЕТУ В.С.ПАЛАМАРЧУК
заступник директора з науково-виробничої роботи