strukture

Відділ механізації вирощування польових культур

1.1. Лабораторія механізації застосування мінеральних добрив
1.2. Лабораторія механізації застосування органічних добрив
1.3. Лабораторія механізації обробітку ґрунту та сівби
1.4. Лабораторія механізації захисту рослин

Лабораторія механізації застосування мінеральних добрив веде свій родовід від заснованого 15 березня 1964 року відділу механізації технологічних процесів застосування добрив і отрутохімікатів у сільськогосподарському виробництві (Наказ по УНДІМ від 19.03.1964 р.), першим завідувачем якого був заслужений інженер сільського господарства УРСР, кандидат технічних наук В.М.Соколов. В 1971 році на базі відділу було створено декілька лабораторій. Однією з них була лабораторія механізації застосування мінеральних добрив.


В.М.Соколов	Ф.П.Смаковський	В.В.Адамчук

Завідувачем лабораторії до 1986 року був кандидат технічних наук В.М.Соколов, з 1986 року по 1989 рік — кандидат технічних наук Ф.П.Смаковський, з 1989 року по 2007 - доктор технічних наук В.В.Адамчук, з 2007 року лабораторію очолює – О.В. Адамчук. В 2007 році назву лабораторії було змінено на НТП застосування мінеральних добрив та хіммеліорантів.

За час існування лабораторії підготовлено 12 кандидатів і 1 доктора технічних наук. Співробітники лабораторії є співавторами 15 книг, 297 статей, отримали 125 авторських свідоцтв і патентів на винаходи, що були основою при створенні нового обладнання і машин. За підсумками року лабораторія і окремі її співробітники багаторазово визнавалися кращими по інституту в загальному заліку і по патентно-ліцензійній роботі.

В лабораторії за період 1965-1990 років виконувалися комплексні дослідження по застосуванню енергії стисненого повітря для транспортування, підготовки до внесення і внесення мінеральних добрив і хіммеліорантів, в яких брали участь кандидати технічних наук В.М.Соколов,. Ф.П.Смаковський, В.В.Адамчук, І.Білик, В.К.Мойсеєнко, Ю.Г.Вожик, В.І.Смаглій, В.В.Ратушний,. В.Б.Онищенко і науковці В.Б.Одинцов, В.Л.Степанець та О.Й.Шекель. За результатами досліджень лабораторії було створено машину ПШ-21,6.

В сімдесяті роки В.М.Соколов у співпраці з провідними спеціалістами країни обґрунтував доцільність централізованої системи агрохімічного обслуговування, розробив технологічну документацію і виконав наукове супроводження при її впровадженні в сільськогосподарське виробництво колишнього СРСР.
За результатами досліджень група співробітників, очолювана Ф. П. Смаковським, брала участь у розробці типових проектів прирельсових складів силосного типу №№ 70-1-96, 705-1-97, 705-1-101, 705-1-102, 705-1-127, 705-1-128, 705-1-129, 705-1-80, окремі з яких були впроваджені в Московській області.

Протягом 1980-1990 років дослідження лабораторії були спрямовані на створення технічних засобів для якісного внесення мінеральних добрив як поверхневим способом, так і в грунт локально. Розроблені механіко-технологічні основи створення машин із штанговими розподільчо-висівними системами механічного типу: шнековими, стрічковими (кандидати технічних наук В.К.Мойсеєнко, В.В.Адамчук, М.С.Александров, науковець В.Б.Одинцов) і вібраційними (кандидати технічних наук Ю.Г.Вожик, Л.М.Петров).

Результати досліджень використано при створенні дослідних партій машин: 1РМГ-4ПШ, МВУ-5ПШ, МВУ-8ПШ, ПРТ-ППШ, ЛДГ-ЮПШ, УСМК-5,4ПВ, САВ-5,4, МВВ-8.
З 1989 року лабораторія веде дослідження по розробці енерго- і ресурсоощадних, високопродуктивних технологічних процесів механізованого застосування твердих мінеральних добрив та хіммеліорантів і створенню відповідних технічних засобів.

Розроблено і виготовлено дослідну партію фронтальних навантажувачів, подрібнювачів-розтарювачів мінеральних добрив ПМД-20. Під керівництвом В.В.Адамчука створені механіко-технологічні основи розробки дозуючих, транспортуючих і розсіювальних робочих органів машин для внесення мінеральних добрив, їх використано при створенні машин 1РМГ-4А, МВД-0,5, МУП-6, МУП-12, УГК-4,2, МД-4, МРД-4, БЗУ-5, БЗУ-6, МВУ-5 СПРО, МВХ-8, МВД-9, МВД-9А, які рекомендовані до серійного виробництва. Випущено дослідні партії цих машин, а машина МВУ-5 СПРО випускалася серійно.

Завершено розробку технологічного процесу для диференційованого внесення різних видів мінеральних добрив за один прохід агрегату без попереднього їх змішування.
За період з 2007 по 2009 роки під керівництвом О.В. Адамчука лабораторією було створено і налагоджено виробництво машин для внесення мінеральних дорив та хіммеліорантів МРД-5, МРД-8.
Розробка нових технічних засобів велась за участю конструкторів О.І.Кирилова, А.Шарафісламова, П.С.Кисильова, О.Т.Пасісніченко, А.В.Мурзіна і В.В.Тихоненка.

В проведенні експериментальних досліджень і формуванні матеріально-технічної бази лабораторії значну участь брали інженерно-технічні працівники П.Ф.Ликов, М.О.Рак, В.М.Власюк, В.К.Бут і І.І.Погоріла.
На сьогоднішній день лабораторія співпрацює з НВФ «Агрохіммаш», ДКТБ ННЦ «ІМЕСГ», ВАТ «Хмільниксільмаш», ВАТ «Ковельсільмаш», ТОВ «Бобруйськагромаш».

Науково-дослідні роботи з питань механізації застосування органічних добрив спочатку проводились у відділі механізації обробітку ґрунту та внесення добрив, а в 1971 році було створенолабораторію механізації застосування органічних до брив, яку очолив кандидат технічних наук М.К.Лінник.
Основними розробками лабораторії є:· типові технологічні процеси при готування та внесення органічних добрив окремо по зонах Лісостепу, Полісся, Степу УРСР:

операційні технології приготування і внесення рідких і твердих органічних добрив;
наукові основи підвищення ефективності застосування добрив в Українській РСР;
загальносоюзні норми технологічного проектування систем видалення, обробки, знезаражування, зберігання і утилізації гною і посліду;
методика визначення нормативів та нормативи витрат на доставку, підготовку, зберігання та внесення в грунт добрив і меліорантів;
експериментальний завод по виробництву органічних добрив на основі осадів стічних вод у Києві продуктивністю 100 тисяч тонн за рік.

Колективом лабораторії розроблено ряд агротехнічних вихідних вимог, зокрема на:

насос-подрібнювач безпідстилкового гною;
сепаратор рідкого гною;
агрегати для внутрігрунтового внесення рідких органічних добрив на луках і пасовищах та при між рядному обробітку ґрунту;
навантажувач безперервної дії;
машину для внесення напіврідких органічних добрив;
комплекс машин для створення органо-мінерального екрану в підґрунтовому шарі в зоні ЧАЕС;
змішувач-аератор для приготування компостів;
стаціонарну установку для приготування компостів.

З найважливіших розробок по створенню машин, обладнання, пристосування є:

насос-навантажувач для напіврядкого гною;
дозатор безпідстилкового гною;
сепаратор безпідстилкового гною ГБН-100;
машина для внесення напіврідкого гною до тракторів класу 1,5 т. с.;
насос-подрібнювач безпідстилкового гною НЦИ-100;
двобарабанний сепаратор рідкого гною;
навантажувач безперервної дії;
цех переробки рідкого гною;
змішувач-аератор СА-100;
гноєсховище покращеного типу;
валкоутворювач-розкидач органічних добрив із куп РУН-Ф-15В;
стаціонарна установка для приготування компостів УКС-Ф-60.

В лабораторії в різні роки працювали та нині працюють доктор сільськогосподарських наук, професор, академік УААН М.К.Лінник, кандидати технічних наук В.І.Міняйло, В.В.Висовень, М.Г.Брик, С.М.Донець, В. А Ярощук, І.І.Шкодкін, М.М.Банников, І.І.Ялі, М.К фіменко, Г.В.Пономарьов, М.Є.Шаблій, кандидат економічних наук Л.П.Ятченко, науковці А.І.Огороднік, А.Ф.Пінішкевич, інженери Л.Г.Логвиненко, В.В.Корнєєва, В.О.Бровкін, техніки М. В. Ковбасюк, Л.П.Гайдаєнко.

Останнім часом основним напрямком науково-дослідних робіт лабораторії є розробка механіко-технологічних основ удосконалення і створення нової техніки для механізації застосування органічних добрив у сучасних умовах, зокрема створення машин з регульованою шириною захвату, комплексу машин по приготуванню органічних добрив, удосконалення технологічного процесу та машин для внесення органічних добрив із куп тощо.
Лабораторію з 1996 року очолює кандидат технічних наук В.В.Висовень.

З часу створення інституту в 1930 році була організована лабораторія механізації обробітку ґрунту і посіву. До 1956 року науковці лабораторії ґрунтообробних і посівних машин проводили вивчення та дослідження роботи ґрунтообробних та посівних агрегатів в різних зонах України. За результатами досліджень розроблялися пропозиції заводам по удосконаленню ґрунтообробної та посівної техніки, надавалася технічна допомога МТС, колгоспам та радгоспам в освоєнні та раціональному використанні нової техніки.

В довоєнні періоди за участю співробітників лабораторії розроблені машини для вирощування льону, коноплі, каучуконосів, культиватор-пароочисник. Протягом декількох років після війни було розроблено кінний культиватор, мотопропашник. Проводились дослідження робочих органів для міжрядного об робітку просапних культур.

В розробці цих знарядь бра ли участь співробітники К.М.Короленко, А.П.Кириєнко, А.А.Ющенко, І.К.Боярчук. Г.Л.Кальбус.
А 60-х роках науковці лабораторії вирішували проблему розробки технічних вимог на створення силового агрегату з набором робочих органів для роботи в садах на тракторо-недоступних схилах - керівником теми був М.С.Хоменко. В цих же роках у лабораторії були розроблені і впроваджені у виробництво засоби механізації для боротьби з водною ерозією на схилах. До плугів і дискових лущильників з участю кандидатів технічних наук К.М.Короленка та С.М.Донця були розроблені пристрої для утворення лунок, переривчастих борозен, мікролиманів.

У 60—70-х роках у лабораторії розроблені і впроваджені у виробництво технологічні процеси терасування схилів — автори кандидати технічних наук М.С.Хоменко, М.Н.Нагорний, В.О.Зирянов, М.П.Романенко, М.І.Грицишин.
В 80-х роках колективом лабораторії були розроблені і впроваджені у виробництво сімейство ярусних плугів ПНЯ-4-40, ПНЯ-6-40 зі змінними робочими органами до тракторів класів 3 і 5. Заводом ВАТ «Одесасільмаш» випущено ярусних плугів ПНЯ-4-40 понад 10000 шт., а ПНЯ-6-40 більше 2000 шт.

Колективом лабораторії розроблені і впроваджені у виробництво машини для безвідвального обробітку грунту та глибокого рихлення ПЩН-2, 5, ЩП-3-70 та ЯР-70. В цих розробках брали участь співробітники М.Н.Нагорний, М.С.Левчук, Я.С.Гуков, В.О.Дубровін, А.С.Шквира, М.П.Могилевський.

В 90-х роках розроблені і впроваджені у виробництво нові сільськогосподарські машини АМО-7,2, АМО-3,6+СЗ-3,6, БДВ-6, БД-3 та КР-4.
Разом з ДКТБ ІМЕСГ, НВО «Лан», ВАТ «Червона Зірка» удосконалено зернотукові сівалки типу СЗ-3,6А. На сімейство таких сівалок роз роблені вихідні агротехнічні вимоги. Удосконалено висівні апарати бурякових сівалок, які дозволяють висівати, крім буряків, насіння трав, овочевих культур, сої. Виробництву за пропоновані пристрої до кукурудзяної сівалки СУПН-8 для сівби насінників трав, сої тощо.

За участю кандидата технічних наук В.А.Насонова розроблено сімейство пневматичних зернових і зернотукових сівалок з централізованим висівним захватом 4, 6, 8, 12 і 18 м до тракторів класу 1,4; 3 та 5. Для тракторів класу 0,2 та 0,6 створена універсальна сівалка. Розроблено також сівалку прямої сівби, комбіновані грунтообробнопосівні агрегати АПП-6, АК-4, АМО-3,6+СЗ-3,6, Б-4+СЗ-3,6А, КО-4+СЗ-3.6А. Підготовлені вихідні вимоги і обґрунтовані параметри інших сучасних машин та агрегатів.

Науковці лабораторії розробили типорозмірний ряд фрезерних культиваторів шириною захвату від 0,8 до 6,0 м для роботи із тракторами потужністю від 10 до 300 к. с. Конструкції розроблених культиваторів захищені 2 патентами України, 3 патентами Російської Федерації та 3 авторськими свідоцтвами СРСР. Випуск на ВО «Київтрактородеталь» основних моделей фрезерних культиваторів (культиватори вертикальні фрезерні КВФ-4,0 і КВФ-2,8 та культиватор фрезерний картопляний КФК-2,8), починаючи із 1990 року, складає більше 20 тисяч штук. Підготовлено до виробництва і випускаються партіями для країни і за кордон культиватори вертикальні фрезерні КВФ-3, КВФ-2,5, КВФ-1,5, КВФ-0,8, культиватори фрезерні комбіновані КФК-1,5 і КФК-0,8, копач лопатний КЛ-1,4.

Над розробкою цих машин працювали кандидати технічних наук М.П.Білоткач, М.С.Левчук, Л.К.Литвинюк, а також інженери Р.Г.Храмцова і Л.Б.Фадєєва.
В лабораторії в 60—80-х роках працювали відомі в Україні і за кордоном вчені академік УААН М.Н.Нагорний та доктор технічних наук М.С.Хоменко.
З 1991 року лабораторію очолює кандидат технічних наук М. С. Левчук.

Лабораторія механізації захисту рослин була створена в 1980 році. Очолив лабораторію кандидат технічних наук С.П.Тимошенко.
Варто зазначити, що роботи з питань механізації захисту рослин в інституті велись з 1963 року у відділі механізації і автоматизації процесів внесення добрив та захисту рослин.

Основним напрямком діяльності в той час була розробка технологічних процесів та технічних засобів для захисту сільськогосподарських культур від шкідників, хвороб та бур'янів. Був розроблений типовий технологічний процес захисту рослин в Лісостеповій зоні УРСР, обладнання до картоплесаджалок для хімічного знезаражування бульб картоплі, протруювач для обробки насіння озимої пшениці, цукрового буряку, кукурудзи, ячменю захисними препаратами в замкнутому вертикальному повітряному потоці. Крім того, пневматичний обприскувач, гідравлічна мішалка, інерційно-фрикційні робочі органи протруювача та ряд рекомендацій по ефективному використанню технічних засобів при внесенні пестицидів. Над цими питаннями ефективно працювали О.Барановський, М.Гротте, І.Масло, Є.Міхно, Ю.Онуфрієнко, С.Тимошенко.

В 1989 році лабораторію очолив кандидат технічних наук О.С.Барановський. Під його керівництвом науковці лабораторії продовжували розробляти нові робочі органи, активізували роботу над розробкою та постановці на виробництво технічних засобів, розширивши при цьому свою діяльність в напрямах приготування робочих рідин пестицидів та знезаражування закритих приміщень.
В 1990 році на заводі «Львівсільгоспхіммаш» було освоєне серійне виробництво машини дезинфекційної МДПФ-2000, яка за результатами приймальних випробувань та виробничої перевірки забезпечила підвищення продуктивності в 30-35 разів порівняно з базовим варіантом ДУК-2.

В 1989-1994 роках було широко впроваджене у виробництво обладнання для приготування робочих рідин пестицидів на стаціонарних заправних станціях, яке забезпечило підвищення продуктивності майже вдвічі.
В 1999 році успішно пройшов приймальні випробування обприскувач з стабілізуючою штангою ОСШ-2500, який за своїм технічним рівнем та параметрами відповідає кращим світовим аналогам.

В 2000 році ВАТ «Завод «Фрегат» розпочав серійне виробництво цього обприскувача.
Розроблено ряд робочих органів і на їх основі дослідний зразок принципово нового обприскувача з пневмо-гідравлічним дозуванням та пневмо-механічним розпиленням робочої рідини, який забезпечує надійне дозування та якісне розпилення рідини при нормі внесення 1-40 л/га та примусове осадження і розподіл краплин в рослинному покриві. Ця розробка забезпечує реальне впровадження високоефективного ультрамалооб'ємного обприскування з потенційною можливістю економії препарату до 50%.
Спільно з компанією “Spray Sistems” (Німеччина) розроблене та широко впроваджується в Україні обладнання для модернізації обприскувачів.

Останні вісім років науковці лабораторії постійно експонують свої розробки на міжнародних виставках.
Лабораторія автоматизації робочих процесів машин була створена в 1976 році і з 1998 року є структурним підрозділом відділу механізації вирощування зерна.

В 1976-1991 роках лабораторію очолював доктор технічних наук, професор Л.А.Борошок. З 1991 року науковці лабораторії працюють під керівництвом кандидата технічних наук В.Г.Мироненка.
В різний час в лабораторії працювали кандидати технічних наук А.І.Білик та В.М.Боголюбов, а також науковці Д.В.Бомко, О.Б.Дідик, Ю.Г.Корнєєв, М.Г.Пастернак, О.І.Степанський. Сьогодні в лабораторії працюють кандидат технічних наук М. М.Лободко, науковці О.Д.Пенцак, Г.П.Сергеєв, С.І.Судак, Н.В.Тютюнник.

Дослідження лабораторії спрямовані на вдосконалення технологічних процесів рослинництва засобами автоматизації робочих процесів машин. Серед основних результатів досліджень є:

методика вдосконалення технологічних процесів рослинництва засобами автоматизації;
розробка і впровадження засобів автоматичного контролю і управління роботою самохідних збиральних машин;
розробка і впровадження системи автоматичного контролю висіву зерна;
розробка та виробництво малими партіями індикатора вологості зерна;
техніко-технологічні основи автоматизованого обробітку грунту по спіралі;
технічне завдання і документація для розробки і освоєння виробництва комплекту пристроїв комплексної автоматизації управління процесом основного внесення міндобрив;
техніко-економічне обгрунтування, програмно-методичне забезпечення і технічні засоби системи локально-дозованого обробітку грунту.

Отримані результати стали базою для розробки наукових основ та технічних засобів принципово нового ведення землеробства — системи «точного землеробства», що ведуться в ННІД «ІМЕСГ» під керівництвом члена-кореспондента УААН, професора І.П.Масла. Встановлено, що на дослідних полях урожайність таких ділянок стосовно основного поля відрізняється до 43,8%, а значення основних факторів, що визначають родючість - на 10-45%. Ефект переходу до «точного землеробства» на таких полях становить не менше 146 грн./га в рік.

В даний час науковці лабораторії працюють також над розробкою принципів побудови і створення елементної бази систем управління технологічними процесами рослинництва з різним ступенем автоматизації.