Відділ механізації збирання та вирощування зернових культур

Відділ організований в 1960 році і об'єднує чотири лабораторії.

2.1. Лабораторія збирання зернових культур та трав на насіння
2.2. Лабораторія проблем комбайнового збирання зернових культур
2.3. Лабораторія механізації вирощування та збирання просапних культур
2.4. Лабораторія механізації післязбиральної обробки зерна


Лабораторія збирання зернових культур і трав на насіння, яку очолює кандидат технічних наук В.П.Богуславський, сьогодні розробляє стаціонарні технології і засоби механізації для збирання зернових і насінників трав.
Протягом багаторічної діяльності колектив лабораторії збагатив науку і практику вагомими розробками. До таких, перш за все, варто віднести потокову технологію збирання хлібів, яка використовується й понині на мільйонах гектарів в усіх країнах СНД.

В 80-х роках колективом лабораторії було розроблено і впроваджено у виробництво технологію збирання з обробкою на стаціонарі най більш цінної частини врожаю - «невійки». В розробці та впровадженні цієї технології та її варіантів брали участь співробітники М.Д.Галенко, Ю.М.Шидловський, І.М.Каплін, І.Ф.Єрьоменко, М.М.Анеляк, В.В.Ткач, В.О.Соломко.

В останнє десятиріччя, крім досліджень стаціонарних технологій і розробок техніки для їх реалізації, науковцями лабораторії досліджувались технології та засоби механізації для комбайнового збирання насіння зернових вищих репродукцій. На основі досліджень розроблено вихідні вимоги на комбайни класів 1,5 і 3 кг/с.

В лабораторії розроблено і освоєно виробництво деталей, вузлів і агрегатів до комбайнів «Сампо-500». Разом з заводом гумових технічних виробів (м. Біла Церква) проводяться спільні дослідження надійності при водних пасів до зернозбиральних комбайнів «Нива», «Дон», «Славутич», «Сампо», що дало можливість в останні роки підняти їх технічний рівень.

Науковці лабораторії розробили і впровадили уніфіковану елементну базу очистки зернозбиральних комбайнів, що дало змогу зменшити вартість виготовлення решіт на 10-15% і їх ремонту на 15—25%. В цих роботах брали активну участь наукові співробітники та інженери В.П.Богуславський, М.М.Анеляк, О.І.Негрей, І.Я.Валігура, В.О.Поляков, Я.А.Кузьмич, В.Т.Федчун, О.І.Хіміч.


Лаборію проблем комбайнового збирання зернових культур створено в 1989 році, яку очолив кандидат технічних наук В.І.Недовєсов.
В цьому колективі працювали лауреати Державної премії України, ветерани праці М.Д.Галенко і Ю.М.Шидловський - провідні наукові співробітники. Пізніше до співробітників лабораторії І.М.Капліна, М.О.Микитенка, В.В.Бетлія, О.І.Єрьоменка, О.В.Капралюка, В.Ю.Намазілова, Л.В.Гордієнко долучилися конструктори 1 категорії Г.М.Огороднік та Л.О.Прохоренко, а також молоді інженери О.Ю.Шидловський та О.П.Желяк

Науковці лабораторії ведуть дослідження та розробляють нові високоефективні технології і технічні засоби для збирання всього біологічного урожаю зернових культур, розробляють вихідні вимоги на перспективну збиральну техніку. На рахунку провідних науковців лабораторії, що працювали і працюють в інституті по 25—40 років, чимало творчих здобутків. Це — наукове забезпечення і впровадження у виробництво технології та комплексу машин для потокового збирання зернових культур та її подальше вдосконалення - потокова технологія з великокопицевим способом збирання незернової частини урожаю новим поколінням збиральної техніки, зокрема й вітчизняного зернозбирального комбайна «Славутич» продуктивністю 9 кг/с.

Працювати разом у творчій співдружності з проектно-конструкторськими організаціями та заводами, що виробляють зерно- та соломозбиральну техніку — це стиль роботи колективу лабораторії. Державне конструкторське бюро Південне», завод «Херсонські комбайни», концерн «ЛАН», спільне українсько-польське підприємство Харківського заводу імені Малишева, що виробляє комбайни «Обрій» («Бізон-Україна»), Бердянський завод по виробництву жаток та інші — це співвиконавці і споживачі розробок лабораторії.

Лабораторія механізації вирощування та збирання просапних культур була створена в 1959 році на базі групи збирання кукурудзи при лабораторії збиральних машин (завідувач І.Т.Нікітенко). В цю групу входили С.Ю.Данилевич, І.Т.Осьмак, М.В.Тудель. Першим завідувачем лабораторії було призначено кандидата технічних наук О.В.Іродова.
В 1960 році лабораторію очолив кандидат технічних наук М.В.Тудель.

Протягом десяти років було розроблено і видано масовим тиражем технологічні процеси виробництва кукурудзи для різних ґрунтово-кліматичних зон України. На початку 70-х років почали проводитись теоретичні й експериментальні дослідження нових технологій виробництва зерна кукурудзи, соняшнику і сої (М.О.Кривошея, В.І.Кифоренко, О.П.Головашич).
В 1964 році було налагоджено постійне науково-технічне співробітництво з Угорським технічним інститутом (МЄММІ, м. Гьоделле).
За участь у створенні і впровадженні у виробництво приставки ППК-4 для збирання кукурудзи в 1982 році М.В.Туделя, В.Ю.Поєдинка і В.І.Кифоренка було відзначено Державною премією УРСР в галузі науки і техніки.

З 1980 року в лабораторії ведуться дослідження енерго- і ресурсоощадних технологій вирощування та збирання кукурудзи, соняшнику, сої (М.О.Кривошея, В. І. Кифоренко, О. П. Головашич, М. І. Єсепчук), по суміщенню операцій при вирощуванні просапних культур та розробці комбінованої машини для їх сівби (О.І.Коновал). Результати досліджень дали змогу розробити інтенсивні технології виробництва кукурудзи, соняшнику, сої, що були видані тиражем понад 30 тисяч примірників і впроваджені в сільськогосподарське виробництво на мільйонах гектарів.

Разом з УкрНДІкормів було розроблено технологію і технічні засоби для збирання, подрібнення і зберігання зерна кукурудзи у вологому стані. Ці роботи в 1986 році були відзначені Премією Ради Міністрів СРСР. Лауреатами її стали М.В.Тудель, В.І.Кифоренко, М.І.Єсепчук.

В 1988 році колектив лабораторії і відділу очолив кандидат технічних наук М.О.Кривошея. Зусилля науковців були спрямовані на розробку екологічно безпечних технологій та технічних засобів для вирощування просапних культур.
Впродовж дев'яностих років розроблено наукові основи розвитку технологій і технічних засобів для виробництва кукурудзи і соняшнику та запропоновано концепцію розвитку механізації виробництва кукурудзи до 2010 року з визначенням найбільш ефективних технологій для різних ґрунтово-кліматичних зон України і обґрунтуванням потреби господарству технічних засобах. Сьогодні колектив лабораторії в складі старших наукових співробітників О.П.Головашича, М.І.Єсепчука, молодшого наукового співробітника А.С.Півня, техніків М.М.Лівандовського і Л.М.Мокрицького та лаборанта В.К.Ткаченко працює над розробкою малоенергоємних технологічних процесів вирощування та збирання кукурудзи, соняшнику, сої на основі малогербіцидних і безгербіцидних технологій. За розробку «Енергозберігаюча ґрунтозахисна технологія і технічні засоби для збирання кукурудзи на зерно з використанням листостеблової маси як органічного добрива» співробітникам лабораторії М.О.Кривошеї і В.І.Кифоренку присуджено премію УААН «За видатні досягнення в аграрній науці».


Лабораторія механізації післязбиральної обробки зерна створена в 1972 році. Першим її завідувачем був Є.С.Гончаров, який згодом став доктором технічних наук і очолював лабораторію до 1993 року.
З 1993 року  по 2005ї завідувачем був доктор технічних наук Б.І.Котов.

Науковою спрямованістю діяльності лабораторії були і залишаються питання обґрунтування технологій післязбиральної обробки зерна в господарствах з різною формою господарювання, а також обґрунтування параметрів робочих органів і технічних засобів для сепарації, сушіння та зберігання зерна. Переважна більшість розробок лабораторії широко використовується у виробництві, оскільки виконані вони в тісній співпраці з виробниками сільськогосподарської техніки, зокрема з Житомирським АТ «Вібросепаратор». До них відносяться сімейство вібровідцентрових сепараторів типу ВЦС продуктивністю від 25 до 100 т/год, комплекти обладнання Р8-УЗК-25 та Р8-УЗК-50 для реконструкції зерноочисних агрегатів ЗАВ, машини первинного очищення МЗП-50, зерносушильноочисні комплекси КЗСУ-50, бункерні зерносушарки, самопересувні сепаратори-ворохоочищувачі СПС. Всі розробки захищені патентами (в т. ч, і за кордоном) та авторськими свідоцтвами загальною кількістю майже 50. Науковці лабораторії опублікували понад 100 статей по даній тематиці, випустили монографію «Машини для очищення та обробки зерна», розробили серію рекомендацій виробництву по підвищенню ефективності використання техніки для післязбиральної обробки.
В лабораторії підготовлено і захищено одну докторську та кілька кандидатських дисертацій, автори яких займають нині відповідальні посади в різних установах. Зокрема С.І.Малюта — декан факультету в Таврійській державній агротехнічній академії, М.І.Волошин — учений секретар УААН, А.Н.Прилуцький генеральний директор АТ «Вібросепаратор».
Завдяки гармонійному поєднанню творчого потенціалу молодих науковців А.М.Долженка та А.П.Руденка з досвідом ветеранів А.І.Білика, В.М.Осадчого, Т.П.Моргай колектив лабораторії продовжує вирішувати сучасні проблеми післязбиральної обробки зерна.