Відділ використання техніки

7.1. Лабораторія системи машин в рослинництві
7.2. Лабораторія економіки та організації використання с.-г. техніки


До складу відділу входять лабораторія системи машин у рослинництві (завідувач лабораторії кандидат технічних наук М.І.Грицишин) та лабораторія економіки і організації використання техніки (завідувач лабораторії доктор економічних наук Г.А.Лісовський).

Питання якої і скільки техніки потрібно для механізації виробничих процесів та як найкращим чином її використати завжди були актуальними для виробників сільськогосподарської продукції. І ця актуальність значно зростає з кожним етапом подальшого розвитку сільськогосподарського виробництва як у нашій країні, так і за рубежем.
Дослідження з обґрунтування системи машин в ІМЕСГ розпочалися ще в 1949 році під керівництвом заступника директора інституту кандидата технічних наук І.С.Вернікова за участю доктора технічних наук Г.Л.Кальбуса, пізніше кандидатів технічних наук В.Р.Губка та М.М.Весни. В 1962 році в інституті організований відділ системи машин та структури машинно-тракторного парку, який понад 20 років очолював заступник директора з наукової роботи кандидат технічних наук В.Р.Губко. В 1964 році під керівництвом директора інституту, члена-кореспондента ВАСГНІЛ, доктора технічних наук, професора В.С.Крамарова у відділі розроблена методика інженерного проектування механізованих технологічних процесів вирощування сільськогосподарських культур. Згідно з цією методикою склад технологічного комплексу машин вибирався з урахуванням оптимального сезонного завантаження кожної машини, яка забезпечує виконання відповідної технологічної операції.

З урахуванням нової наукової бази та у зв'язку із змінами умов використання техніки, що сталися після продажу її колгоспам, було розроблено нову редакцію системи машин на 1966—1970 роки. В ній вперше було виділено зони механізації, які мали схожі ґрунтово-кліматичні та виробничі умови роботи техніки. Значний внесок у розвиток наукових основ розробки системи машин внесли також доктори технічних наук М.К.Діденко та Е.А.Фіни, кандидати технічних наук В.Р.Губко, М.М.Весна, А.С.Цілуйко, В.П.Заборський, а також науковці В.Ф.Павленко, А.Д.Соловей, І.І.Голопихо, О.М.Шикирявий та інші.

В 1971 році у складі цього відділу було створено лабораторію системи машин, яку з 1983 року очолює кандидат технічних наук М.І.Грицишин. Провідними науковцями лабораторії стали кандидат технічних наук М.А.Босий, співробітники О.М.Шикирявий, М.Л.Варшавський, технічне забезпечення наукових досліджень здійснюють І.Є.Черватюк, М.В.Бордюг, І.О.Недвига, Н.М.Коньок, Н.Д.Каран та інші.

Загальновідомо, що одночасно з придбанням будь-якої машини виникає проблема ефективної її експлуатації. Однак лише в 1959 році, з призначенням директором ІМЕСГ відомого вченого з організації ремонту техніки доктора технічних наук, члена-кореспондента ВАСГНІЛ, професора В.С.Крамарова колектив інституту було спрямовано на розробку наукових засад проектування механізованих технологічних процесів виробництва сільськогосподарської продукції, як наукової основи ефективної механізації сільськогосподарського виробництва, підвищення ефективності використання його технічного потенціалу.
З цього часу в інституті почали розвиватися дослідження з економіки і організації використання, технічного обслуговування та ремонту сільськогосподарської техніки. Під безпосереднім науковим керівництвом В. С. Крамарова науковою групою у складі П.Л.Максимчука, О.Г.Гулая, Г.М.Павловської, Г.А.Лісовського та інших було запропоновано цілий ряд пропозицій та рекомендацій уряду України щодо спеціалізації ремонтних підприємств агропромислового комплексу, підвищення ефективності їх роботи.

В 1961 році в інституті створено відділ економіки для техніко-економічного аналізу і оцінки ефективності механізованих технологічних процесів, нових технічних засобів сільськогосподарського виробництва, розробки експлуатаційних нормативів. Провідними науковцями відділу були кандидати економічних наук І.Г.Ковтун, Г.А.Лісовський, кандидат технічних наук X.Д.Печений, науковці А.П.Марченко та інші. Дослідження відділу суттєво сприяли техніко-економічному обгрунтуванню інженерних розробок інституту, забезпеченню сільськогосподарського виробництва обґрунтованими нормами та нормативами з експлуатації техніки.

З завершенням комплексної механізації сільськогосподарських виробничих процесів, укрупненням господарств, створенням великих тваринницьких та інших комплексів гострою стала проблема оперативного управління механізованим сільськогосподарським виробництвом. Для її вирішення в 1969 році в інституті створена лабораторія оперативного управління механізованим сільськогосподарським виробництвом на базі диспетчеризації. Провідними науковцями лабораторії були кандидати наук І.С.Гончар, Р.Ф.Стасенко та Г.А.Лісовський, співробітник О.О.Фролов та інші. Під безпосереднім керівництвом директора ІМЕСГ кандидата економічних наук Ф.П.Полупанова колективом лабораторії були розроблені організаційно-економічні основи оперативного управління механізованим сільськогосподарським виробництвом на рівні господарств і району на базі диспетчеризації та комплект оргтехнічного обладнання для планування, оперативного контролю і аналізу протікання виробничих процесів. Розробки цієї лабораторії знайшли широке визнання і використання як в Україні, так і за її межами.

Подальше насичення господарств різноманітною технікою і ремонтно-технологічним обладнанням для забезпечення її працездатного стану дозволили різко зменшити затрати праці на виробництво сільськогосподарської продукції, але при цьому невпинно зростали затрати коштів на техніку в собівартості цієї продукції. Актуальною стала проблема забезпечення режиму економії у придбанні і експлуатації техніки. Сільськогосподарська наука і практика розгорнули широкі пошуки резервів підвищення ефективності застосування наявного технічного потенціалу, нових організаційних форм використання, технічного обслуговування і ремонту машин. Для участі у вирішенні цієї проблеми в інституті у 1980 році створена лабораторія економіки і організації використання сільськогосподарської техніки. Очолив лабораторію кандидат економічних наук Г.А.Лісовський, провідними її науковцями стали кандидат технічних наук В.П.Островський, співробітники О.Г.Корнійчук, Г. І, Філатов, М.М.Коваленко, забезпечення наукових досліджень здійснюють М.О.Піщола, О.О.Бугера.

Паралельно були створені лабораторія організації технічного обслуговування і ремонту сільськогосподарської техніки, яку очолив кандидат технічних наук М.Ф.Терешук, лабораторія структури машинно-тракторного парку і експлуатаційних нормативів, яку очолив кандидат економічних наук Е.А.Фінн, лабораторія математичного моделювання виробничих процесів, яку очолив кандидат технічних наук О.П.Терехов. Провідними науковцями вказаних лабораторій були кандидати наук А.А.Демко, М.Л.Хандрос, І.Г.Тивоненко, І.В.Головач та співробітники М.П.Бойченко, М.Л.Варшавський, забезпечення наукових досліджень здійснювали М.І.Недбайло, С.І.Блощинський, В.М.Близнюк, O.Є.Кочемірова, І.Є.Черватюк, I..О.Недвига та інші.
Проблема ефективності механізації сільськогосподарського виробництва особливо загострилась у 80—90-ті роки, тобто з набуттям України Незалежності, повсюдним створенням дорогої високопродуктивної техніки нового покоління, реформуванням агропромислового комплексу на нових організаційно-економічних засадах. Найбільш злободенними постали питання доцільного комплектування технікою різних категорій господарств та господарських об'єднань, організації її ефективного використання та забезпечення працездатного стану в конкретних виробничих умовах. Тобто ця проблема настійно вимагала науково обґрунтованого комплексного вирішення. З метою концентрації зусиль на розв'язанні цієї проблеми в 1989 році в інституті створено відділ використання техніки, до складу якого увійшли усі згадані вище лабораторії.

Однак, у зв'язку з економічною скрутою в країні, скороченням фінансування наукових досліджень, втратою значної частини науковців лабораторія математичного моделювання виробничих процесів та структури машинно-тракторного парку і експлуатаційних нормативів об'єднані з лабораторією системи машин, а лабораторія організації технічного обслуговування і ремонту машинно-тракторного парку об'єднана з лабораторією економіки і організації використання техніки.

В останні роки у зв'язку із становленням вітчизняного сільськогосподарського машинобудування, насиченням господарств різноманітною вітчизняною і зарубіжною технікою, істотними змінами в землекористуванні, практично повним фізичним зносом і значним скороченням наявного машинно-тракторного парку проблема експлуатації сільськогосподарської техніки стала однією з вирішальних у подальшому розвитку сільськогосподарського виробництва, його реформуванні, забезпеченні населення продуктами харчування. В ситуації, що склалася, зусилля науковців відділу зосереджені на обґрунтуванні та прогнозуванні технічної політики держави, розробці наукових основ раціонального комплектування та ефективного використання техніки в нових умовах господарювання, підготовці науково обґрунтованих рекомендацій ефективного використання застосування машин в конкретних виробничих умовах.
Так, на виконання рішення Уряду про розвиток вітчизняного сільськогосподарського машинобудування при безпосередній участі співробітників відділу розроблено концепцію розвитку сільськогосподарського машинобудування в Україні та Національну програму виробництва технологічних комплексів машин і обладнання для сільського господарства, харчової і переробної промисловості. В її основу покладено розроблену інститутом зональну систему машин для комплексної механізації виробництва сільськогосподарської продукції на 1991—1995 роки. Концепція і Програма затверджені постановою Кабінету Міністрів України 16 вересня 1992 року № 536. В 1998 році розроблено нову редакцію Програми з урахуванням надбань науково-технічного прогресу та результатів виконання Національної програми. Розроблено нову концепцію і методологію формування системи машин, які передбачають перехід від системи машин до системи технологій і машин. Концепція перспективної системи технологій і машин спрямована на забезпечення виробництва конкурентноздатної продукції рослинництва за рахунок ресурсоощадних технологій, підвищення технічного рівня і конкурентноздатності вітчизняної техніки, відновлення і подальший розвиток вітчизняного сільськогосподарського машинобудування.
Співробітниками відділу розроблені наукові основи ефективної експлуатації сільськогосподарської техніки в нових умовах господарювання, зокрема концепцію формування та функціонування в агропромисловому комплексі України машинно-технологічних станцій, положення про машинно-технологічні станції, комплексну цільову програму реформування техніко-технологічного забезпечення сільськогосподарського виробництва, яка уже реалізується в окремих областях України, рекомендації та установчі документи щодо створення міжгосподарських техніко-технологічних центрів, основні технічні вимоги до сільськогосподарських машин при підготовці їх для державного технічного огляду, які 21 вересня 1994 року затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 652 та набули статус нормативного документа і впроваджені в усіх службах держтехнагляду України. Науковцями відділу надається постійна практична допомога управлінським структурам агропромислового комплексу і безпосередньо виробникам сільськогосподарської продукції щодо організації ефективного використання техніки в нових умовах землекористування.
Впровадження розробок відділу дозволяє підвищити денну продуктивність наявної техніки в середньому у 1,5 рази, а її сезонний виробіток у 3...5 разів, що дає можливість виконувати польові роботи у кращі агротехнічні строки, збільшити валовий збір сільськогосподарської продукції на 30...50%, значно знизити її собівартість.
Відділ використання техніки з 1989 року очолювавав доктор економічних наук Г.А.Лісовський.